Грінченко – Сетон міжнародний журнал молодих науковців

Відомості про авторів

Ольга Тарасенко — 2022-07-20

Відомості про авторів

Ольга Тарасенко. Вступне слово

Ольга Тарасенко — 2022-07-20

Ольга Тарасенко. Вступне слово

Анна Іщук. Виникнення перших жіночих рухів та організацій у США

Анна Іщук — 2022-07-20

Стаття містить комплексний аналіз становлення одного з центральних елементів громадянського суспільства США – жіночого руху та організацій. Автор проаналізувала основні періоди розвитку жіночого руху, які американські дослідники називають хвилями. В огляді історії жіночого руху визначено та охарактеризовано чотири хвилі жіночого руху в США за цілями, масштабами діяльності, методами та результатами боротьби за гендерну рівність в американському суспільстві. Виникнення жіночого руху зумовлено багатьма причинами, в тому числі розвитком самого суспільства, на різних історичних етапах жіночий рух набував різних форм. Еволюція жіночих рухів у Сполучених Штатах свідчить про глибокі зміни, що відбулися в поведінці та свідомості жінок протягом століть, ми можемо простежити досить складний процес перетворення жінки з політичних і соціальних об’єктів на дуже впливових суб’єктів. Предметом дослідження є основні етапи розвитку жіночого руху та організацій у США. Методологічною основою дослідження були загальнонаукові методи дослідження – системний та структурно-функціональний аналіз. Важливим елементом став історико-хронологічний метод, який дає змогу вивчити виникнення, становлення та розвиток жіночого руху в США, а також описати основні події в хронологічній послідовності. Розглядаючи зародження жіночого руху в США, через характеристику основних етапів і особливості його розвитку, ми розуміємо, що всі зміни в статусі американської жінки, незважаючи на їх об'єктивну неминучість, відбулися і продовжують реалізовуватися. в результаті конкретної тривалої і наполегливої праці жіночого руху.

Владислав Шуточкін. Військово-політична співпраця України та Туреччини як складова протидії збройної агресії путінської росії

Владислав Шуточкін — 2022-07-20

У статті аналізується військово-політичне співробітництво між Україною та Туреччиною протягом ХХІ ст., яке стало однією зі складових захисту України від повномасштабної російської агресії. Показано історичне бачення формування відносин, які стали основою для створення сучасного військово-політичного союзу. На основі аналізу українських науковців, довідок дипломатичних представництв України та Туреччини, міждержавних угод, офіційних ЗМІ розкривається зміст співробітництва, форми та напрями військово-політичного співробітництва між Україною та Туреччиною та їх реалізація в Показано російсько-українське протистояння. Проаналізовано основні причини, які заважають плідному військово-політичному діалогу в умовах повномасштабного вторгнення путінської росії в Україну. Україну та Туреччину споконвіку пов’язують історичні та політичні зв’язки. Тому, коли Україна стала незалежною державою, Турецька Республіка починає ставати для неї надійним партнером. Сторони активно співпрацюють у політичній та військовій сферах. Туреччина однією з перших країн світу визнала незалежність України. Між двома країнами підписано низку угод про військове співробітництво, навчання, спільну координацію збройних сил, спільні дії з підтримання безпеки в Чорноморському регіоні. Нині Туреччина є активним постачальником озброєнь, зокрема безпілотників «Байрактар». Також Туреччина є надійним політичним партнером під час повномасштабного вторгнення путінської росії. Зокрема, закрила протоки Босфор і Дарданелли, щоб рф не змогла збільшити свій флот, і допомагає організовувати виведення захисників Маріуполя. Проте Туреччина, як країна антипутінської коаліції, не вводила антиросійських санкцій, не закривала повітряний простір з Росією, активно співпрацює з агресором економічно та туристично. Таким чином, військово-політичний союз між Україною та Туреччиною ставить під сумнів існування добросусідських відносин між цими країнами.

Ірина Івахненко. Діяльність Василя Данилевича (1918 – 1936 рр.)

Ірина Івахненко — 2022-07-20

У статті розглядається багатогранна діяльність українського історика, археолога, вченого, педагога і громадського діяча Василя Данилевича з 1918 по 1936 рр. Він був одним із найяскравіших представників наукової школи істориків-українознавців професора Володимира Антоновича в Університеті Св. Володимира в Києві. У 1918 р. В. Данилевич повернувся в Україну і виявив бажання працювати на благо українського народу та української історичної науки. У 1918–1920 рр. працював професором Київського державного українського університету, заснованого гетьманом Павлом Скоропадським. У 1920—1931 рр. викладав у Київському вищому інституті народної освіти імені Драгоманова. Його лекційні курси були присвячені давньоукраїнській історії та історіографії. Василь Данилевич, з 1924 р., як член Всеукраїнського археологічного комітету Вищої школи економіки та дійсний член відділу історії України Михайла Грушевського, очолював підсекцію історії матеріальної культури. Його наукові інтереси охоплювали широке коло питань історії та археології Київської Русі, історії державного устрою на Слобідській Україні XVII – XVIII ст., питань нумізматики, музеєзнавства, історичної географії тощо. Василь Данилевич проявив себе в різних галузей науки та педагогічної діяльності за понад 40 років наукової та понад 30 років викладацької діяльності.

Ярослав Примаченко. Педагогічна та громадська діяльність Василя Ляскоронського

Ярослав Примаченко — 2022-07-20

У статті розглядається наукова, педагогічна та громадська діяльність українського історика, археолога, вченого і педагога Василя Ляскоронського (1856 – 1928), одного з найяскравіших представників наукової школи істориків-українознавців професора Володимира Антоновича при Університеті Св. Володимира у Києві. Висвітлено педагогічну діяльність Василя Ляскоронського в навчальних закладах Києва, Ніжина, Москви. Доведено, що наукова діяльність Василя Ляскоронського була насиченою, продуктивною та багатогранною протягом усього його життя. Розглянуто активну діяльність Василя Ляскоронського в багатьох комісіях, секціях і комітетах ВУАН. Встановлено, що плідна науково-педагогічна та громадська діяльність Василя Ляскоронського протягом усього його життя була високопрофесійною.

Божена Школяк. Життєвий шлях Наталії Полонської – Василенко

Божена Школяк — 2022-07-20

Постатей масштабу української історикині Наталії Полонської-Василенко в українській та європейській науці небагато. Довгий і плідний шлях цієї чарівної та інтелігентної жінки на ниві історичної науки вражає. Її творча спадщина налічує понад 200 праць, деякі з яких визнані на рівні світового українознавства. Дослідження та осмислення тривалого, плідного, цікавого життєвого шляху Наталії Полонської-Василенко допомагає зрозуміти, як усе це відбувалося в її житті, і як цій людині все це вдалося.
У статті розглядається життєвий шлях Наталії Полонської-Василенко з 1884 по 1910 роки через аналіз її спогадів про родину, дитинство, родинне виховання, роки навчання, захоплення археологією та початок становлення дослідниці.

Борис Щерба. Діяльність музеїв в окупованому нацистами Києві в 1941 – 1943 рр.

Борис Щерба — 2022-07-20

Стаття присвячена дослідженню діяльності музеїв Києва під час нацистської окупації 1941 – 1943 рр. У радянській історіографії цей період відображався виключно в негативних тонах. Актуальним для даної теми є об’єктивне та неупереджене дослідження цього складного періоду в історії Києва. У статті розглядається роль Київської міської ради у процесі відновлення роботи музеїв. Показано, що, незважаючи на складну ситуацію, українські музейники зберегли надбання українського народу та зберегли його історію.

Ніна Джиджора. Використання і стилістика соціолектів і територіальних діалектів в романі Ніши Канако «Сакура»

Ніна Джиджора — 2022-07-20

У дослідженні розглядається використання регіональних діалектів і соціолектів у творах сучасних японських письменниць, їх стилістика та функція в мовленнєвому портреті персонажів. Актуальність дослідження обґрунтовується роллю Японії в сучасному світі та значенням регіональних діалектів і соціолектів для міжособистісного спілкування з японцями. Метою дослідження є аналіз елементів регіональних діалектів і соціолектів у контексті літератури та визначення їх стилістики та своєрідності та підтвердження важливості подальшого аналізу регіональних діалектів і соціолектів у літературних творах, зокрема в романі Ніші Канако «Сакура». Автор аналізує елементи регіональних і соціальних діалектів у діалозі між персонажами, застосовуючи методи порівняльної лінгвістики, дає контекст значенням цих елементів у самому романі за допомогою літературного аналізу та дає чіткий огляд унікальності та стилю роману, використовуваний діалект. Результати дослідження визначили стилістичні особливості та вживання регіональних діалектів і соціолектів у вибраному літературному творі, їхню функцію в цьому творі, а також суспільство як загалом, як це зображено в сучасній літературі на основі мовленнєвих портретів персонажів. Висновок закріпив важливість дослідження регіональних діалектів і соціолектів засобами літературних творів і заклав основу для майбутніх досліджень.

Олена Казіміренко. Популяризація української історії через проєкти студентів спеціалізації «Графічний дизайн»

Олена Казіміренко — 2022-07-20

Тематика освітньо-кваліфікаційних проектів студентів спеціалізованого коледжу «Універсум» Київського університету імені Бориса Грінченка спеціальності «Дизайн» прямо чи опосередковано популяризує українську історію, культуру та мистецтво. Обов’язковою умовою реалізації якісних і популярних проектів є попереднє вивчення історичної, соціальної та технологічної складових проекту. Взаємозв'язок між таким дослідженням і передумовами для появи готового твору іноді не менш захоплюючий, ніж готовий твір. У статті представлено кілька проектів, описана ідея та історія їх появи.

Ольга Мусіяченко, Дарина Кучережко. Київ у спогадах Олександра Кошиця: досвід розробки театралізованої екскурсії

Ольга Мусіяченко — 2022-07-20

Нинішнє повномасштабне вторгнення Росії в Україну привернуло увагу українців до власної історії, яка включає місто Київ, націєтворчі процеси в ньому та персонажів, які долучилися до цих процесів. Олександр Кошиць є визначною постаттю у розвитку мистецько-культурної самореалізації українців під час Української революції 1917 – 1921 рр. У цій статті ми розглянули фрагменти спогадів Олександра Кошиця як засіб зображення повсякденне життя молоді Києва кінця ХІХ – початку ХХ століть у контексті практичної роботи Бюро театральних екскурсій. Ми представили епізоди зі спогадів, які відображають атмосферу Київської духовної семінарії та академії, тогочасне музичне життя, а також яскраві епізоди з життя видатних киян. Такий аналіз та узагальнення зібраного матеріалу допомагає багатовимірно відтворити атмосферу міста в практиці креативних індустрій, а також сприяти становленню бренду столиці як мистецького та націєтворчого середовища та доповнювати регіональні студії.

Джеймс К. Дейлі. Вступне слово

Джеймс К. Дейлі — 2022-07-20

Джеймс К. Дейлі. Вступне слово

Роздуми: Діедра Уелч, Емілі Валле, Дієго Камачо, Вільфредо Барреа

Діедра Уелч — 2022-07-20

Нижче подано роздуми учнів 11-х і 12-х класів Колегіальної чартерної середньої школи Лос-Анджелеса, Каліфорнія, США про онлайн-зустріч «Станьмо з Україною». Студенти під час війни: віртуальний міст з Києвом, Україна» зі студентами та викладачами Київського університету імені Бориса Грінченка, Україна та Сетон Хол Університету, Нью-Джерсі, США, яка відбулася 5 квітня 2022 р.

Сью Феррара. Історія, якої не було, але зараз є. Як журналіст може втратити і відновити історію

Сью Феррара — 2022-07-20

Часто журналісти отримують сюжетні завдання, які так і не виконуються. Цей наратив розповідає про спроби розповісти історію про те, як шкільні округи Нью-Джерсі розглядали українську війну в класах по всьому штату, і чому необхідність розповісти цю історію була такою важливою. Ця історія ніколи не була опублікована для цільової аудиторії, але тепер переписана для наукового електронного видання.

Брендон Родрігес. Спільна історія: російсько-українські відносини (1991 – 2014)

Брендон Родрігес — 2022-07-20

Ця робота містить підґрунтя для розуміння складних і тісних відносин між Росією та Україною від розпаду Радянського Союзу в 1991 році до російської анексії Криму в 2014 році. Вона охоплює такі теми, як розподіл Україною успадкованого ядерного арсеналу, економічна взаємозалежність країн, Помаранчева революція та анексія Росією Криму в 2014 році. Мета цієї роботи — пролити світло на складну історію Росії та України до повномасштабного вторгнення Росії, розпочатого 24 лютого 2022 року.

Мері Грейс Макнамара. Навчання японської молоді бути лояльною та націоналістичною: виховання дітей, фольклор і пропаганда (1939 – 1945)

Мері Грейс Макнамара — 2022-07-20

У цій статті розглядається пропагандистський характер японської освіти та втручання в місцевий фольклор під час Тихоокеанської війни з метою впливу на мислення молоді. Культивування лоялого мислення у дітей було стратегією, яка використовувалася для створення майбутніх лояльних дорослих і солдатів.

Вівіан Йіман. Відновлення старої республіки: Кінець комунізму в Латвії

Вівіан Йіман — 2022-07-20

Три чинники, які сприяли падінню Латвійської РСР, — гласність Горбачова та політика перебудови, етнонаціоналістичні рухи, що виникли у відповідь на десятиліття русифікації, і неспроможність СРСР відповісти на рух за незалежність у Латвії. Реформи Горбачова прискорили невдоволення серед латвійського народу, яке зростало роками, а силова відповідь СРСР на переважно ненасильницькі протести здобула протестувальникам погану популярність і симпатії на Заході. Якби Латвійська РСР не була такою поблажливою до своєї політики щодо свободи слова, ймовірно, знадобилося б більше часу, щоб ці протести набрали обертів, і якби СРСР не взяв рішучий підхід до русифікації в Латвії, етнонаціоналістичні рухи могли б і не бути такими успішними серед населення Латвії. Все це сприяло успішному проголошенню Латвією незалежності в 1991 році після того, як в результаті державного перевороту в СРСР не вдалося усунути Горбачова від влади.

Натан Йост. Падіння комунізму в Угорщині

Натан Йост — 2022-07-20

У 1956 році комуністичне керівництво Угорщини під керівництвом Імре Надя спробувало запровадити багатопартійні вибори та вивести Угорщину з радянської сфери впливу. Цей крок не сподобався радянській владі. Вони швидко усунули Надя від влади, замінивши його прихильником жорсткої лінії Яношем Кадаром. Кадар зміг утримувати стабільний комуністичний режим понад 3 десятиліття, до 1988 року. Після приходу до влади радянського реформатора Михайла Горбачова реформаторські комуністи в Угорщині ставали дедалі помітнішими. У 1989 році їм вдалося організувати національний круглий стіл з опозиційними групами в Угорщині, і наприкінці 1989 року відбулися вільні вибори. Комуністи Угорщини зазнали легкої поразки. 1990 рік офіційно ознаменував кінець комунізму, коли Йозеф Антал прийшов до влади як перший некомуністичний лідер в Угорщині за понад 40 років.

Патрик Курдила. Забуті активісти: Словацький дисидентський рух у Чехословаччині

Патрик Курдила — 2022-07-20

Роль словацького дисидентського руху в падінні комунізму в Чехословаччині часто недооцінюється на користь його більш відомого чеського колеги. Проте вивчення мотивів цього руху опору дає критичне розуміння величезних культурних відмінностей між чехами та словаками, які сприяли б остаточному розпаду Чехословаччини. Етнічні та релігійні образи спонукали словацьких дисидентів до непокори комуністичному режиму, який пригнічував такі релігійні інституції, як католицька церква. Ці фактори повільно підірвали владу комуністичних чиновників, оскільки вони бачили, що їхній авторитет публічно оскаржено широкими верствами населення.

Тутульні сторінки

Ольга Тарасенко — 2022-07-20

Обкладинка журналу та склад редакційної колегії

Зміст

Ольга Тарасенко — 2022-07-20